Нові правила чи старі схеми? Польські прикордонники викрили десятки іноземців, які намагалися потрапити до Шенгенської зони під виглядом туристів, а насправді мали зовсім інші плани! Від Молдови до Норвегії, від туризму до “захисту від війни” – дізнайтеся, як злетів повітряний замок нелегальних схем і чому це стає все складніше!
Аеропорт Катовіце, один із ключових повітряних воріт Польщі, став ареною для чергової серії спроб нелегального проникнення до Шенгенської зони. Усього за один день прикордонники відмовили у в’їзді 20 іноземцям, серед яких 9 громадян України, 5 грузинів, 4 молдавани, а також громадяни Білорусі та Камеруну. Цей інцидент яскраво ілюструє зростаючу проблему міграційного тиску та спроб обійти чинні правила, що стає все складнішим завданням для європейських прикордонних служб.
Типові схеми та чому вони не працюють
Причини відмови у в’їзді були різноманітними, але зводилися до одного: іноземці не змогли належним чином обґрунтувати мету свого перебування в Польщі. Серед найпоширеніших причин:
- Невідповідність заявленої мети: Це найчастіша причина. Багато хто заявляє про туристичну поїздку, але не має ані зворотних квитків, ані бронювань готелів, ані достатніх коштів.
- Перебування у “чорних списках”: Деякі особи вже фігурували в базах даних як небажані на території Польщі та країн Шенгену, що є автоматичною підставою для відмови.
- Перевищення терміну безвізового перебування: Для громадян країн з безвізовим режимом діють чіткі обмеження щодо терміну перебування (зазвичай 90 днів протягом 180-денного періоду). Порушення цього правила призводить до відмови.
- Фейкові запрошення: Деякі мандрівники надають запрошення від “друзів” чи “родичів”, які виявляються підробленими або від неіснуючих осіб.
“Туристи-заробітчани”: Українські громадяни намагаються отримати тимчасовий захист
Особливий інтерес викликають випадки двох українських громадян, які прибули рейсом з Кишинева (Молдова). Спочатку вони стверджували, що є туристами, але згодом “прокололися”, зізнавшись у справжніх намірах:
- Мета: Знайти підходящу роботу, а потім спробувати отримати у Польщі тимчасовий захист, що дало б їм право на легальне перебування та доступ до соціальних послуг.
- Прокол: Вони не мали жодних підтверджень туристичної мети (бронювань готелів, плану маршруту), а також не могли назвати адреси проживання.
- Важливий нюанс: Прибуття з Кишинева є ключовим фактором. Молдова вважається безпечною країною, що виключає можливість отримання статусу особи, яка шукає притулок від війни, оскільки пряма загроза життю відсутня. Прикордонні служби чітко розрізняють тих, хто тікає від війни, і тих, хто використовує гуманітарний статус для економічної міграції.
Інший громадянин України, який також прилетів з Кишинева, надав ще більш заплутані свідчення. Він стверджував, що прибув до Польщі відвідати друга в Катовіце, але не знав його адреси. Розслідування прикордонників виявило, що його справжня мета – поїхати до Норвегії, щоб отримати там міжнародний захист. Цей випадок демонструє використання Польщі як транзитної країни для досягнення більш привабливих, на думку мігрантів, соціальних умов в інших країнах ЄС.
